Просуваємо та інформуємо про технологію ЕКМО впродовж п’ятнадцяти років, проте все одно час від часу в спілкуванні з недотичними до неї людьми наштовхуємося на такі питання. Тож спробуємо максимально просто пояснити

Що краще: ЕКМО чи ШВЛ?

А таке питання ще більше газлайтить спеціалістів, аніж просто прохання перелічити відмінності. Мали нагоду поспостерігати цілі дискусії на тему «що краще?». І це не невігластво, а навпаки: результат доступності інформування у нашу еру. Час ШІ створює умови, коли відповідь отримуєш за три секунди, керуючи авто другою рукою. Але досвід та знання неможливо здобути так швидко – от і виникають абсурдні питання на високоспеціалізовані теми. За ними – абсурдні запити і навіть абсурдний пошук.

Проте насправді – це на благо пізнання, і навіть невірне питання може стати шляхом до довготривалих рішень. Не варто боятися ставити питання неправильно – слід боятися кинути і не розібратися в ньому після цього до кінця!

Тож давайте спробуємо відповісти розумно на не зовсім правильне питання: це нам допоможе.

Порівнювати ЕКМО та ШВЛ загалом є некоректним. Ці технології абсолютно відмінні і за показаннями, і за технічною реалізацією. Штучна вентиляція легень (ШВЛ), якщо по простому, - протезує функцію дихальних м’язів. Вона досконало і філігранно замінює власну діафрагму та міжреберні м’язи пацієнта. Іноді – аж до зчитування самого нервового імпульсу до діафрагми і вдихання саме в той момент, коли б це зробив сам пацієнт. Так досягається ідеальна взаємодія апарату з притомним пацієнтом. А от легені хворого – вони виконують свою функцію самостійно. І якщо хвороба погіршує фунціональні здатності легень, ШВЛ зможе до певного етапу «допомагати»: як збільшенням частоти дихальних рухів, так і підвищенням концентрації кисню в газовій суміші на вдиху – але самі легені людини лишаться тими ж самими. Ба навіть гірше: впродовж вентиляції на ШВЛ ця процедура призводитиме до погіршення роботи власних легень пацієнта, їх ураження (відомого як VILI – ventilation induced lung injury).

Саме в цей момент і може знадобитися ЕКМО, проте це один з багатьох варіантів, коли вона актуальна. Адже по суті своїй ЕКМО протезує життєво важливі органи людини: легені та/або серце. І аж ніяк не м’язи. Це найпростіша, хоча й грубо сформульована «відмінність».

Суть технології ЕКМО полягає у формуванні штучного кола кровообігу, де апарат рухатиме великі потоки крові (від кількох до 5 літрів/хвилину та більше) від пацієнта до частини, де здійснюватиметься штучний газообмін поза тілом людини (оксигенатора), і далі назад. Поєднавши крупну вену для забору з артерією для віддачі, таке штучне коло кровообігу вплине на загальну гемодинаміку пацієнта, фактично уможлививши заміну (часткову чи навіть повну) функції серця. Тож ЕКМО, - це «милиця» як окремо для легень або окремо для серця, так і водночас для обох органів.

Чому ЕКМО порівнюють з ШВЛ?

Причина, чому ці дві технології взагалі порівнюються неспеціалістами, полягає в тому, що вони застосовуються одними й тими ж лікарями інтенсивної терапії. Часом – як поетапна допомога хворим з наростаючою дихальною недостатністю. Проте коли власні легені хворого вже не здатні забезпечити адекватний газообмін, а ШВЛ починає руйнувати їх через тривале застосування, перехід до етапу ЕКМО дозволяє запобігти негативним факторам ШВЛ. Аж до повної відмови від вентиляції та навіть екстубації – виймання ендотрахеальної трубки, через яку здійснювалась ШВЛ. Порівнювати ж ці методики абсолютно недоречно, адже вони є етапами допомоги. До того ж частота застосування, складність і небезпека – також не дозволяють робити якісь порівняння. ШВЛ надзвичайно розповсюджена, її застосовують у численних реанімаціях по всій країні, вона відносно недорога і тисячі спеціалістів по всіх реанімаціях та операційних рутинно застосовують цю процедуру.

ЕКМО – дорога та рідкісна технологія, що потребує більшої забезпеченості численними можливостями: від лабораторії до штучної нирки та іншого, - а спеціалістів, здатних проводити ЕКМО – одиниці. 

Чи можлива комбінація ЕКМО та ШВЛ?

З різних причин обидві технології часто поєднуються. Як для профілактики колабування легень, спонукання їх розправленню, так і для використання власної здатності до газообміну. Особливо, якщо є технологія високочастотної ШВЛ, котра дозволяє використовувати невеликі об’єми збереженої функціональної частини легень. А якщо ЕКМО допомагає лише з серцевою недостатністю – потреби в штучному газообміні поза тілом пацієнта взагалі нема!